Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зневолювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зневолити — див. зневолювати … Український тлумачний словник
зневолювання — я, с. Дія за знач. зневолювати … Український тлумачний словник
підкорити — I = підкорювати (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, опанувати, опановувати, зневолити, зневолювати, приневолити, приневолювати, прибрати до рук, прибирати… … Словник синонімів української мови
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови
